Довгий час Мережа рясніла різними гіпотезами про те, чому в мікрохвильовій печі між половинками виноградини спалахує яскрава дуга. Вчені вирішили раз і назавжди розвіяти популярні міфи і докопатися до істини!
В інтернеті давно встановили один досить цікавий факт: якщо розрізати виноградину навпіл і помістити її в мікрохвильову піч, ніжний плід почне іскрити і плюватися.... Плазмою. Це видовище довгі роки породжувало безліч гіпотез, одна безглуздіша за іншу. І ось, нарешті, розкрити цю загадку взялася команда з трьох професійних фізиків.
Нещодавно опублікована стаття - перше рецензоване дослідження на цю тему. Вона також яскраво демонструє той факт, що найбільш розхоже переконання з питання «плазмового винограду» в корені невірне. Традиційно вважалося, що енергія мікрохвильовки заряджає електроліти всередині виноградного соку, що в свою чергу викликає створення енергетичного моста між двома половинками, шкіра яких грає роль провідника. Коли енергії накопичується достатньо - на шкіристому «містку» виникає іскра плазми, тобто іонізованого газу, який випромінює світло.
Автори ж нового дослідження вказують на очевидну «дірку» в даній гіпотезі. Під час низки випробувань з'ясувалося, що міст у формі смужки шкіри не потрібен зовсім: до тих пір, поки половинки відстоять один від одного не більше, ніж на три міліметри, вони все одно продовжують вивергати плазму. Більше того, навіть шкірка виявилася абсолютно не потрібна. Коли половинки виноградини замінили двома гідрогелевими кульками без шкірки, дослідники спостерігали іскри такого ж типу. Фактично, підходять будь-які досить водянисті півсфери, від крижовника до перепелиних яєць.
За допомогою тепловізора і комп'ютерного моделювання фізики виявили ряд закономірностей. З'ясувалося, що коли дві цілі виноградини стикаються один з одним всередині мікрохвильової печі, це створює так званий hotspot, «гарячу точку» дотику двох потоків енергії, де були зафіксовані найбільш високі температури. Це означає, що енергія не накопичується всередині виноградин, а прямує в одну точку, створюючи таким чином електромагнітне поле. Оскільки концентрація енергії настільки велика, вона «перевантажує» довколишні електроліти, в результаті чого і виникає плазмова дуга.
