Космічний горизонт
За оцінками астрономів цей горизонт знаходиться на відстані близько 42 мільярдів світлових років від нас. А що ж знаходиться за його межами? Хто його знає. Це поки для науки таємниця.
Дуже важливо зрозуміти, як працює космічний горизонт. І чому він існує насправді. Наш Всесвіт має кінцевий вік - близько 13,7 мільярда років. Отже, радіус Всесвіту теж буде 13,7 мільярда світлових років? Звідки ж тоді взялося 42 мільярди?
Так сталося тому, що розширення простору відбувається швидше, ніж швидкість, з якою може переміщатися світло. Найстарішому світлу у Всесвіті дійсно 13 мільярдів років. Просто він виходить з області, що знаходиться на відстані більше 40 мільярдів світлових років від нас. Якщо говорити простіше, то перемістилося саме джерело цього світла.
Ми абсолютно нічого не знаємо про те, що приховує космічний горизонт. Ми припускаємо, що простір нескінченно розширюється. Тому ймовірна відповідь на це питання полягає в тому, що за ним знаходяться просто величезні простори, які ми не можемо бачити.
Однак ми не можемо знати цього напевно. Все, що ми можемо зробити з Землі, - це зосередитися на спробах виявити будь-які об'єкти, що знаходяться за космічним горизонтом, а також гравітаційні або електромагнітні хвилі, які вони можуть випускати.
Темний потік
У 2008 році астрономи виявили скупчення галактик, яке впорядковано переміщується до меж космічного горизонту. Однак у нашому полі зору не виявилося об'єкта, здатного притягувати це скупчення з такою швидкістю і з такою силою. Адже він повинен бути колосально величезним! Найімовірніше він знаходиться за межами нашого космічного горизонту.
Керівник групи дослідників, яка виявила аномалію, Олександр Кашлинський, вважає що цей невидимий об'єкт навряд чи є скупченням матерії. Він висловив упевненість в тому, що це може бути якась сингулярність. Або навіть паралельний Всесвіт. Однак ми, швидше за все, ніколи не дізнаємося, що це за об'єкт насправді. Тому що його просто ніколи не буде видно.
Цікаво, що деякі галактики, які ми бачимо сьогодні на небі, вже зникли за космічним горизонтом. Їх світло все ще досягає Землі через велику відстань. Але одного разу це світло згасне. І вони зникнуть назавжди.
У 2012 році астрономи спостерігали знову відкриту галактику під назвою MACS0647-JD, яка є найбільш далекою з коли-небудь виявлених. Судячи зі світла, яке ми отримуємо від цієї галактики, вона здається нам дуже молодою. Здається, що вона сформувалася зовсім недавно. Однак ми знаємо, що вона, мабуть, утворилася лише через кілька мільйонів років після Великого вибуху.
Піщинка на березі океану
Є і ще одне дуже важливе питання: наскільки великий Всесвіт насправді?
Одного разу проведене дослідження, метою якого була спроба визначити гіпотетичну позитивну або негативну кривизну простору, нічого не змогло знайти. А це означає, як вважають математики, що ми бачимо в кращому випадку лише 0,25% від загального розміру Всесвіту.
Земля - це пилинка в океані спостережуваної частини Всесвіту. А сам спостережуваний Всесвіт може бути просто маленькою частинкою у всьому іншому Всесвіті. На додачу до всього, простір фактично розширюється тим швидше, чим далі його точка знаходиться від Землі. Таким чином, хоча космічний горизонт може розширюватися і дозволяти нам бачити більше, все, що ми не бачимо, також буде віддалятися від нас ще швидше.
Залишається тільки припускати, що все, що знаходиться за космічним горизонтом, не так вже сильно відрізняється від того, що ми бачимо навколо нас. Ну справді, що там може бути такого, чого ми ще не бачили? Насправді багато чого. Взяти хоча б інопланетне життя. Цілі міжгалактичні імперії могли з'явитися, розвинутися і занепасти. І ми ніколи не дізнаємося про це. Весь Всесвіт може бути сповнений життя. Але наш космічний горизонт не дозволяють нам це бачити.
І, можливо, в нашій частині Всесвіту ми дійсно зовсім одні...
