Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать:

а) здійснення нормативно-правового забезпечення у сфері земельних відносин;

Адвокаты: юридическая помощь и защита

б) забезпечення проведення земельної реформи;

в) розробка та забезпечення реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель;

г) забезпечення здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель;

ґ) забезпечення проведення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань таких програм і проектів;

д) розроблення економічного механізму регулювання земельних відносин;

е) участь у розробленні заходів щодо розвитку ринку земель;

є) міжнародне співробітництво в галузі земельних відносин;

ж) вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Коментар до ст. 15

Загальна характеристика — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Відповідно до постанови КМУ від 31.01.2007 N 69 центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів — Державний комітет України по

земельних ресурсах (Держкомзем України) реорганізовано у Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України).

В свою чергу, Держземагентство України було згодом реорганізовано у Державний комітет України із земельних ресурсів (скорочено — також

«Держкомзем України»), яке, в свою чергу, згідно із Указом Президента від 09.12.2010 N 1085/2010 реорганізовано знову у Державне агентство земельних

ресурсів України (Див.: Указ Президента «Про Державне агентство земельних ресурсів України» від 08.04.2011 N 445/2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» орган утворюється як агентство в разі, якщо більшість його функцій складають

повноваження з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Структуру Держземагентства складають центральний апарат та територіальні органи (головні управління земельних ресурсів у областях, містах Києві та

Севастополі, управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного та районного значення, відділи (управління) земельних ресурсів у районах,

міжрайонні управління (відділи), міжміські управління (відділи), міськрайонні управління (відділи) — положення затв. наказом Держкомзему від 17.06.2008 N

123), інженери-землевпорядники сіл, селищ.

Нарівні з обласними головними управліннями в АРК діє Республіканський комітет по земельних ресурсах АРК, який є республіканським органом

виконавчої влади, функціонально підпорядковується Держземагентству України і входить до єдиної системи  державних органів земельних ресурсів (Положення затв. постановою Ради Міністрів АРК від 25.05.2010 N 200).

У містах Києві, Севастополі, Сімферополі, Харкові, Миколаєві, Чернівцях та деяких інших міськими радами створені управління земельних ресурсів поза

межами єдиної системи органів земельних ресурсів, які перебрали на себе функції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Конфлікти та коллізії

Це призводить до виникнення конфліктів та колізії компетенції.

Згідно із Указом Президента «Про Державне агентство земельних ресурсів України» від 08.04.2011 N 445/2011 діяльність Держземагентства

спрямовується і координується КМУ через Міністра аграрної політики та продовольства України. Це має прояв у тому, що з поточного року основні

повноваження із затвердження керівних нормативних документів в сфері використання та охорони земель здійснює саме Мінагрополітики.

Держземагентство покликане реалізовувати основні функції управління, порядок здійснення яких визначається Мінагрополітики (напр., порядок

проведення грошової оцінки земель, збирання інформації для ведення державного земельного кадастру, порядок здійснення інвентаризації земель, здійснення державної експертизи землевпорядної документації і т. ін).

До пункту «а» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Пунктом передбачено повноваження щодо «внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації».

На наш погляд, «внесення пропозицій» не можна вважати повноваженням, адже вносити пропозиції можуть будь-які суб’єкти, і саме по собі внесення

пропозицій не тягне за собою будь-яких правових наслідків (крім випадків їх подачі як звернень громадян, коли у адресата виникає обов’язок розглянути

пропозицію та відповісти на неї — див. Закон України «Про звернення громадян»)

Що ж стосується «забезпечення реалізації» державної політики у галузі земельних відносин, як видається, воно також не є повноваженням, а повинно розглядатися як завдання

До пункту «б» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

На центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів покладена «координація робіт з проведення земельної реформи».

Дане положення має декларативний характер і не несе нормативного навантаження, особливо, враховуючи, що ідентичне «повноваження»

покладено і на КМУ (п. «г» ст. 13 ЗКУ). Негативно, на наш погляд, слід оцінити те, що в основній частині ЗКУ закріплені положення про земельну реформу, яка повинна бути тимчасовим заходом.

До пункту «в» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Хоча розробка загальнодержавних програм використання та охорони земель покладена на КМУ (п. «ґ» ст. 13 ЗКУ, ст. 177 ЗКУ), а регіональних — на Раду

міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації (див. п. «б» ст. 16, п. «б» ст. 17, ч. 1 ст. 178 ЗКУ), фактично така розробка здійснюється

центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який, згідно із коментованим пунктом, має повноваження щодо «участі в  розробленні таких програм».

Так, проект Загальнодержавної програми використання та охорони земель на 2005 — 2015 рр.86 підготовлено Держкомземом (попередником

Держземагентства). Програма схвалена КМУ та подана як законопроект до ВРУ87. Ухвалення програми досі не відбулося.

До пункту «г» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Щодо ведення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів «державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок» див. главу 34 «Державний земельний кадастр» ЗКУ.

До пункту «ґ» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Щодо здійснення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів «землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за

використанням та охороною земель» див. главу 31 «Землеустрій», главу 32 «Контроль за використанням та охороною земель», главу 33 «Моніторинг земель» ЗКУ та коментар до глав 31, 32, 33 ЗКУ.

До пункту «д» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

У коментованому пункті під здійсненням центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів «державної експертизи програм і проектів з

питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань

цих програм і проектів» мається на увазі проведення державної землевпорядної експертизи. Детальніше див. ч. 3 ст. 186 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту «е» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин є важливим завданням центрального органу виконавчої влади з

питань земельних ресурсів, проте навряд чи його можна віднести до повноважень: саме по собі розроблення механізму (у формі проектів певних

нормативно-правових актів) не є «повноваженням» і може здійснюватися будь-якими суб’єктами.

Участь Держземагентства у підготовці проектів актів КМУ регламентується розділом 6, законопроектна робота — розділом 8, підготовка актів Президента

України — розділом 9 Регламенту Кабінету Міністрів України, затв. постановою КМУ від 18.07.2007 N 950.

Процедура підготовки Держземагентством України власних актів спеціально нормативно не регламентується.

До пункту «є» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель важко віднести до повноважень — на наш погляд, це завдання центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Формою такої участі, як видається, є насамперед нормотворча робота (див. попередній пункт даної статті та коментар до нього).

Щодо пункту «ж» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

На даний час Держземагентство здійснює низку міжнародних проектів, зокрема, активно співпрацює з німецькими фахівцями у галузі сільського

господарства та земельних відносин — Товариством з обмеженою відповідальністю з реалізації та управління землею (BVVG) в рамках

ТРАНСФОРМ-проекту «Консультування з питань розробки державних важелів регулювання сільськогосподарського земельного ринку» та за підтримки

Федерального міністерства з питань захисту прав споживачів, продовольства та сільського господарства (BMVEL).

Співпраця передбачає організацію державного управління у галузі земельних відносин та створення державного земельного фонду; створення системи

продажу земель державної власності; розробку проекту Закону України «Про земельні сервітути» тощо.

Щодо пункту «з» — Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, наведений у ст. 15 ЗКУ, не є вичерпним, на що вказує п. «з»  коментованої статті.

У самому ЗКУ передбачені, зокрема, повноваження даного органу щодо визначення видів межових знаків і порядку відновлення меж (ч. 2 ст. 106 ЗКУ),

затвердження положення про громадських інспекторів з контролю за використанням та охороною земель (ст. 190 ЗКУ) тощо.

Узагальнено повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів зазначені у Положенні про нього (Положення про

Державне агентство земельних ресурсів України затв. Указом Президента від 08.04.2011 N 445/2011).

Повноваження центрального органу виконавчої влади

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин

Повноваження центрального органу виконавчої влади

Повноваження центрального органу виконавчої владиПовноваження центрального органу виконавчої влади

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин належить:

Адвокаты: юридическая помощь и защита

а) участь у розробленні загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

б) участь у формуванні державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;

в) організація моніторингу земель;

г) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Коментар ст. 14

Загальна характеристика — Повноваження центрального органу виконавчої влади

Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів регламентуються насамперед ст. 20 Закону України «Про

охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами екологічного законодавства.

На даний час центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є Міністерство екології та природних ресурсів України

(Мінприроди України). До складу Міністерства, окрім центрального апарату, входять його територіальні органи (діють згідно із положенням, що затв. наказом

Мінприроди від 19.12.2006 N 548), скеровується через Міністра екології та природних ресурсів і Державна екологічна інспекція (Указ Президента України

«Про Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 13.04.2011 N 454/2011).

До пункту «а» — Повноваження центрального органу виконавчої влади

Згідно із даним пунктом, центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів бере участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель.

Розробка загальнодержавних програм використання та охорони земель покладена на КМУ, а фактично вона здійснюється центральним органом

виконавчої влади з питань земельних ресурсів (див. п. «ґ» ст. 13 ЗКУ, п. «в» ст. 15, ст. 177 ЗКУ та коментарі до п. «ґ» ст. 13 ЗКУ, п. «в» ст. 15, ст. 177 ЗКУ).

Розробка регіональних програм покладена на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації (див. п. «б» ст. 16, п. «б» ст. 17, ч.

1 ст. 178 ЗКУ та коментарі до п. «б» ст. 16, п. «б» ст. 17, ч. 1 ст. 178 ЗКУ).

До пункту «б» — Повноваження центрального органу виконавчої влади

Коментований пункт (а також ст. 17 Закону України «Про охорону земель») покладає на центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних

ресурсів організацію моніторингу земель. Очевидно, мається на увазі те, що на Мінприроди України покладається організаційна інтеграція суб’єктів системи

моніторингу довкілля в цілому — див. п. 12 Положення про державну систему моніторингу довкілля, затв. постановою КМУ від 30.03.98 N 391.

Щодо моніторингу земель та його співвідношення із моніторингом довкілля див. главу 33 «Моніторинг земель» ЗКУ та коментар до неї.

До пункту «в» — Повноваження центрального органу виконавчої влади

Даним пунктом передбачена участь центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів «у розробці нормативних документів у

галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів». Форми і порядку такої участі законодавство не визначає (див. ст. 165 ЗКУ та коментар до неї).

Щодо поняття «нормативний документ» див. п. 1.2.4 коментарю до ст. 3 ЗКУ.

До пункту «г» — Повноваження центрального органу виконавчої влади

П. «г» ст. 14 ЗКУ передбачає здійснення центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів «державної екологічної експертизи землекористування».

Державна екологічна експертиза «організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або

спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на

місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади» (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу»). Згідно зі ст. 14 Закону, об’єктами

державної екологічної експертизи можуть бути різного роду проектні матеріали та документація, що можуть мати екологічно значимий вплив, а також

«екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси … що мають значний негативний вплив на стан

навколишнього природного середовища». Перераховані об’єкти лише з великою долею умовністю можна вважати «землекористуванням», тому положення коментованого пункту виглядають не зовсім коректними.

Проведення державної екологічної експертизи регламентується насамперед Законом України «Про екологічну експертизу», постановами КМУ «Про перелік

видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» від 27.07.95 N 554 (вміщені до переліку об’єкти підлягають обов’язковій державній

екологічній експертизі), «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу» від 31.10.95 N 870, «Про нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи» від 13.06.96 N 644.

До пункту «ґ» — Повноваження центрального органу виконавчої влади

Пунктом передбачено повноваження щодо «внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання

земель». Повноваження центрального органу виконавчої влади

Власне кажучи, «внесення пропозицій» навряд чи можна вважати повноваженням, адже вносити пропозиції можуть будь-які суб’єкти, і саме по собі

внесення пропозицій не тягне за собою будь-яких правових наслідків (крім випадків їх подачі як звернень громадян, коли у адресата виникає обов’язок

розглянути пропозицію та відповісти на неї — див. ст. 14 Закону України «Про звернення громадян»). Повноваження центрального органу виконавчої влади

До пункту «д» — Повноваження центрального органу виконавчої влади

Здійснення центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів «міжнародного співробітництва з питань охорони земель» є

можливим без спеціальної згадки про це в законі. Повноваження центрального органу виконавчої влади

Порядок укладення міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, зокрема, у сфері охорони земель, визначений постановою КМУ «Про

затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру» від 17.06.94 N 422. Повноваження центрального органу виконавчої влади

До пункту «е» — Повноваження центрального органу виконавчої влади

Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин, наведений у ст. 14 ЗКУ, не є

вичерпним, на що вказує п. «е» коментованої статті. П. 4 Положення про Мінприроди, затв. постановою КМУ від 02.11.2006 N 1524, передбачає 44

напрямки діяльності міністерства, і більшість із них тією чи іншою мірою пов’язана із земельними відносинами. Повноваження центрального органу виконавчої влади

Насамперед, надзвичайно істотною є роль Мінприроди у здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель (див. ст. 188 ЗКУ та коментар до неї). Повноваження центрального органу виконавчої влади