Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання Реальна допомога у кримінальній справі Доступно коректно Харків, Харківська область Представництво інтересів у суді, в органах місцевого самоврядування Складання, подання процесуальних документів з крмимінальної, цивільної справи +380663380523, +380985202029

Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

1. До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність.

2. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.

3. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.

Коментар до ст. 46 Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Землі іншого природоохоронного призначення та їх використанняДо ч. ч. 1 та 3. Ч. 1 ст. 46 ЗКУ визначає землі «іншого природоохоронного призначення» дуже нечітко, не даючи чіткої відповіді, які саме земельні ділянки слід відносити до цього різновиду земель.

Проте проблеми це не породжує, оскільки жодних особливостей правового режиму з належності земельної ділянки до земель «іншого природоохоронного

призначення» не випливає — ч. 3 коментованої статті, яка стосується порядку використання (режиму) цих земель, відсилає у порожнечу: закону, що

визначав би режим земель саме «іншого природоохоронного призначення», немає.

Розглянемо чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель «іншого природоохоронного призначення» (суто з теоретичних міркувань).

охоронні зони, що встановлюються навколо об’єктів природно-заповідного фонду

На наш погляд, до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об’єктів природно-заповідного фонду (п. «а» ч. 1 ст.

112 ЗКУ, розділ IV Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно Харків, Харківська область

Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим (ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Також ст. 55 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму.

Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення.

Так, наприклад, ст. 2 Указу Президента України «Про резервування цінних природних територій для наступного заповідання» від 24.04.98 N 374/98

передбачено, що «на територіях, що резервуються, не допускається без погодження з Міністерством охорони навколишнього природного середовища

та ядерної безпеки України житлове, господарське, дачне будівництво, проведення меліоративних робіт, розорювання та заліснення цілинних і

перелогових земель та інша діяльність, яка може призвести до знищення або руйнування цінних природних комплексів та об’єктів.».

Н. Р. Малишева відносить до земель природоохоронного призначення також водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та смуги відведення150 (див. ст.

ст. 60 — 64 ЗКУ та коментарі до ст. ст. 60, 61, 62, 63, 64 ЗКУ). Слід погодитися із таким підходом.

водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні

угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (див. також постанову КМУ від 23.11.95 N 935

«Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення», від 29.08.2002 N 1287 «Про Порядок надання водно-болотним

угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення», наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.12.2002 N 524 «Про

затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення»).

Бакотська затока — водно-болотне угіддя міжнародного значення, що охороняється згідно із Рамсарською конвенцією.

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа).

Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної

екологічної мережі України на 2000 — 2015 роки» від 21.09.2000 та «Про екологічну мережу» від 24.06.2004.

Поняття екологічної мережі

Поняття екологічної мережі наведене у ст. 3 Закону України «Про екологічну мережу». Ст. 5 Закону відносить до складових екомережі наступні елементи:

«а) території та об’єкти природно-заповідного фонду;

б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

в) землі лісового фонду;

г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

е) інші природні території та об’єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам’яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність);

є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

ж) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

з) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання — пасовища, луки, сіножаті тощо;

и) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.»

Закон передбачає проектування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих

схем планування екомережі (ст. ст. 14, 15 Закону). Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Об’єкти екомережі включаються до переліків:

1) ключових територій, Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

2) буферних зон, Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

3) сполучних територій, Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

4) відновлюваних територій екомережі (ст. 16 Закону України «Про екологічну мережу»). Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Порядок включення територій до переліків об’єктів екомережі повинен визначити КМУ (ч. 2 ст. 17 Закону). Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Поки що цього не відбулося. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Ч. 1 ст. 18 Закону передбачає, що «включення … територій, що підлягають особливій охороні, до переліку територій та об’єктів екомережі не призводить

до зміни режиму їх охорони та використання …». Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

З іншого боку, можуть відбутися зміни в режимі інших територій: «режим охорони та використання буферних зон, сполучних і відновлюваних територій

екомережі визначається згідно з відповідною схемою екомережі» (ч. 3 ст. 18 Закону). Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий

потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

До ч. 2. При встановленні меж земельних ділянок, які можна віднести до земель «іншого природоохоронного призначення», використовуються

«звичайні» межові знаки (див. ч. 2 ст. 106 ЗКУ та коментар до неї). Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Особливості встановлення меж покликана врегулювати постанова КМУ «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та

встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» від 25.08.2004 N 1094. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання

Використання земель природно-заповідного фонду

Використання земель природно-заповідного фонду. Допомога у кримінальній, цивільній справі у суді. Харків, Харківська область. Представництво інтересів у суді першій інстанції, апеляція, касація, в органах влади, місцевого самоврядування. Складання, подання процесуальних документів. +38 066 338 05 23, +38 098 520 20 29

Використання земель природно-заповідного фонду

Використання земель природно-заповідного фонду

Використання земель природно-заповідного фонду

1. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Використання земель природно-заповідного фонду

2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Використання земель природно-заповідного фонду

Коментар до ст. 45 Використання земель природно-заповідного фонду

Використання земель природно-заповідного фондуне підлягають передачі у приватну власність

До ч. 1. Коментовану норму слід застосовувати із урахуванням того, що деякі об’єкти природно-заповідного фонду та земельні ділянки, на яких вони

розташовані, не підлягають передачі у приватну власність (див. ст. 4 Закону «Про природно-заповідний фонд України», а також положення ст. ст. 83, 84 ЗКУ щодо земель, що не можуть приватизуватися).

Між тим, відповідні землі теоретично все-таки можуть перебувати у приватній власності, якщо, наприклад, при створенні об’єкта природно-заповідного

фонду земельна ділянка приватної власності (її частина) під об’єктом не була викуплена у державну власність. Використання земель природно-заповідного фонду

про «режим» використання

До ч. 2. У коментованій нормі швидше йдеться не про «порядок», а про «режим» використання, який відрізняється в залежності від виду об’єкта природно-заповідного фонду.

Щодо видів об’єктів природно-заповідного фонду див. ст. 44 ЗКУ та коментар до неї.

Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно Харків, Харківська область

Правовий режим кожного із об’єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо визначаються розділом III (ст. ст. 14 — 38) Закону

України «Про природно-заповідний фонд України», а також положенням про відповідний об’єкт або проектом організації його

території, що приймаються відповідно до наказу Мінприроди від 06.07.2005 N 245 «Про затвердження Положень про Проекти організації територій установ

природно-заповідного фонду України», наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України,

Міністерства культури України від 20.02.98 N 21/46 «Про затвердження Положення про зоологічний парк загальнодержавного значення».

Можна виділити такі особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду.

Насамперед, безпосередньо із цільового призначення випливає заборона здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої

діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об’єктів природно-заповідного фонду;

у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (зокрема, див. ст. ст. 7, 9 та ін. Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Встановлений особливий порядок оголошення територій об’єктами природно-заповідного фонду (ст. ст. 51 — 55 Закону «Про природно-заповідний фонд України»).

Створення об’єктів природно-заповідного фонду регламентується також Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 — 2015 роки»

та «Про екологічну мережу України», постановою КМУ «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з

організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» від 25.08.2004 N 1094.

Здійснюється внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання,

охорони і відтворення (наприклад, відповідно до ст. 18 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» територія біосферного заповідника

поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Використання земель природно-заповідного фонду

Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об’єкти природно-заповідного фонду.

Встановлений пільговий режим оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком: відповідно до пп. 282.1.1 ст. 282 ПКУ майже всі

об’єкти природно-заповідного фонду (крім мисливських заказників) звільняються від земельного податку.

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена посилена відповідальність: у КК України передбачена

кримінальна відповідальність за ст. 252 «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного

фонду», вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину «Порушення правил охорони

або використання надр» (ст. 240) та конститутивною ознакою складів злочину «Незаконна порубка лісу» (ст. 246) та «Незаконне полювання» (ст. 248).

Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об’єктів природно-заповідного фонду — див. ст. 91 «Порушення правил охорони

та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду» КУпАП.

Вчинення правопорушення на території об’єкта природно-заповідного фонду є підставою для застосування адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 771  КУпАП «Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків».

Ст. 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлює особливості застосування цивільної відповідальності — шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс.

Склад земель природно-заповідного фонду

Склад земель природно-заповідного фонду Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі Представеництво інтересів у суді у кримінальній, цивільній справі. Складання, подання процесуальних документів Допомога свідкам, потерпілим, при експертизі, в органах місцевого самоврядування +380663380523, +380985202029

Стаття 44. Склад земель природно-заповідного фонду

Склад земель природно-заповідного фонду

Склад земель природно-заповідного фонду

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки,

біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об’єкти

(ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва).

Коментар ст. 44 Склад земель природно-заповідного фонду

Склад земель природно-заповідного фондуАналогічний за обсягом перелік наведений у ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Реальна допомога у кримінальному провадженні Доступно, коректно. Харків, Харківська область.

Більш детальна класифікація об’єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) передбачена у ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний

фонд України», де передбачений поділ об’єктів не лише на природні та штучні, а і на об’єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ об’єктів залежно від походження та інших особливостей (ч. ч. 2 — 4 статті).

Згідно із коментованою нормою на місцевості землі природно-заповідного фонду мають позначатися державними знаками та аншлагами відповідно до

Положення, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.94 N 30. Разом із тим, на практиці

існуючі об’єкти природно-заповідного фонду часто не мають встановлених меж, і діяльність по їх встановленню триває145. Так, за інформацією

Держземагентства станом на 20.09.2009 межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлені в натурі (на місцевості) на площі 29,8 % таких об’єктів.

До 1991 р. в Україні було створено 15 заповідників та 3 національні природні парки. На 1999 р. в Україні існувало вже 20 заповідників та 9 національних природних парків. Склад земель природно-заповідного фонду

У 2001 р. — 16 природних, 4 біосферних заповідника, 11 національних природних парків, 17 ботанічних садів, 7 зоопарків, 19 дендропарків, а також 30 регіональних ландшафтних парків. Склад земель природно-заповідного фонду

Щороку створюється більш як один заповідник чи парк. Склад земель природно-заповідного фонду

Станом на 01.01.2005 площа земель під об’єктами природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення становила 2,7 млн. га або 4,5 % території країни. Склад земель природно-заповідного фонду

Найбільше таких земель у Криму, на заході та півночі країни, недостатньо — на сході та на південному сході. Склад земель природно-заповідного фонду