Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків Допомога у кримінальному, цивільному проваджені у суді Харків, Харківська область Представництво інтересів у суді, органах місцевого самоврядування Складання, подання документів процессуального характера, інших документів правового характера +380663380523, +380985202029

Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

1. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або

комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

2. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

3. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

Коментар ст. 42: Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

Об’єктом права постійного землекористування Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків

До ч. 1. Об’єктом права постійного землекористування є земельна ділянка багатоквартирного житлового будинку, до якої належить:

1) земельна ділянка, на якій безпосередньо розташований житловий будинок та належні до нього будівлі і споруди (ділянка під плямою забудови), а також

2) прибудинкова територія, що ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 визначається як

«територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку».

Прибудинкова територія, зокрема, включає:

  1. проїзди та тротуари,
  2. озеленені території,
  3. ігрові майданчики для дітей,
  4. майданчики для відпочинку дорослого населення,
  5. майданчики для занять фізичною культурою;
  6. майданчики для тимчасового зберігання автомобілів,
  7. майданчики для господарських цілей,
  8. майданчики для вигулювання собак тощо.

Слід розмежовувати правовий режим земельних ділянок під багатоквартирними будинками та будинками садибного типу, які перебувають у спільній власності кількох осіб.

На наш погляд, суди допускають помилку, коли приймають рішення про поділ земельної ділянки, яка знаходиться під житловим будинком із

кількома квартирами — до таких відносин слід застосовувати правила про неподільність прибудинкових територій багатоквартирних будинків (така судова практика також існує, хоча і є значно менш поширеною).

Як видається, будь-які сумніви щодо такого розуміння закону усуваються його цільовим тлумаченням: в описаних ситуаціях поділ земельних ділянок

призводить до утворення ділянок, які вочевидь проблематично використати за призначенням.

Загальні засади визначення розмірів та конфігурації земельних ділянок

Загальні засади визначення розмірів та конфігурації земельних ділянок визначені у ч. 4 статті, що коментується (див. нижче).

Суб’єктами права постійного користування можуть бути підприємства, установи та організації, що перераховані у ч. 2 ст. 92 ЗКУ.

До таких суб’єктів належать насамперед житлово-експлуатаційні організації (ст. 24 Житлового кодексу України) або підприємства, установи та організації, що

здійснюють безпосереднє управління відомчим державним житловим фондом.

Суб’єкти, засновані на приватній або колективній власності, що здійснюють управління державними житловими будинками (наприклад, приватизовані або

корпоратизовані підприємства, що є балансоутримувачами державного майна, яке не ввійшло до їх статутних капіталів), права на отримання земельної ділянки у постійне користування не мають.

Порядок надання земельної ділянки у постійне користування визначається ст. 123 ЗКУ (див. коментар).

До ч. 2. Об’єднання власників багатоквартирного жилого будинку

Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків1. Об’єднання власників багатоквартирного жилого будинку як суб’єкт земельних правовідносин.

На даний час правосуб’єктність об’єднань співвласників багатоквартирного будинку визначається Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Ст. 1 Закону визначає об’єднання як юридичну особу, створену «власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна».

Статус об’єднання деталізовано ст. 4 Закону.

Порядок державної реєстрації об’єднань співвласників

Порядок державної реєстрації об’єднань співвласників та окремі питання їх діяльності визначені постановою КМУ від 11.10.2002 N 1521 «Про

реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку».

Доктринально такі об’єднання прийнято називати кондомініумами (що з лат. мови перекладається саме як «спільна власність», «об’єднання співвласників»).

Станом на 01.07.2005 в Україні було зареєстровано 4021 кондомініум, що охоплює лише 2,2 % житлових будинків.

Створення об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків було передбачене ще ч. 3 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.92.

Хоча для найбільш ефективної діяльності об’єднання воно повинно мати у власності земельну ділянку багатоквартирного жилого будинку, проте аж до

прийняття ЗКУ від 25.10.2001 така можливість заперечувалася, оскільки ЗКУ від 18.12.1990 (у т. ч. в ред. 13.03.92) не називав об’єднання співвласників серед

суб’єктів права власності на землю, а форма державних актів на право власності на землю виключала можливість його видачі об’єднанню.

Можливість юридичних осіб України мати земельні ділянки на праві власності

Чинний ЗКУ у ст. 82 закріпив можливість юридичних осіб України, до яких належить і об’єднання співвласників, мати земельні ділянки на праві власності.

Між тим, законодавство є суперечливим у вирішенні питання про те, хто є суб’єктом права власності на земельну ділянку під багатоквартирним житловим будинком.

Ст. 42 ЗКУ, деякі акти органів місцевого самоврядування (рішення Київської міської ради «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування

або у власність у місті Києві» від 15.07.2004 N 457/1867) виходять з того, що земельна ділянка може перебувати у власності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи;

у той же час положення ч. 3 ст. 42, ст. 89 ЗКУ, ст. 282 ЦКУ, ст. 19 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» вказують на

те, що земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності власників житлових приміщень.

У будь-якому випадку чинне земельне законодавство не встановлює процедури передачі земельної ділянки ні у власність об’єднань власників, ні у спільну власність власників приміщень.

Існуюча форма державного акта на право власності на землю (затв. постановою КМУ від 02.04.2002 N 449) не враховує особливостей можливої

спільної власності на земельну ділянку під багатоквартирними житловими будинками (значна кількість співвласників, можливість достатньо частої зміни складу власників тощо).

Описані проблеми у правовому регулюванні призводять до того, що для переважної більшості багатоквартирних житлових будинків прибудинкові території не виділені та не надані.

Поділяємо точку зору П. Ф. Кулинича, за якою земельні ділянки повинні повністю поділяти юридичну долю будинку143. Лише такий підхід дозволить покращити існуючу ситуацію.

Передача земельних ділянок

2. Передача земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків безоплатно у власність об’єднанню власників.

Можливість передачі земельних ділянок багатоквартирних жилих будинків у власність об’єднанням співвласників «у разі приватизації громадянами

багатоквартирного жилого будинку» (що не зовсім коректно, адже приватизуються приміщення у будинку, а не сам будинок) є новелою чинного ЗКУ.

Проте, як вже зазначалося, процедура реалізації права на сьогодні залишається невизначеною (якщо не враховувати сумнівних з точки зору законності рішень окремих органів місцевого самоврядування).

Ні ЗКУ, ні інші законодавчі акти не передбачають порядку безоплатного надання земельних ділянок юридичним особам із земель державної та комунальної власності.

Надання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків у користування

3. Надання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків у користування об’єднанню власників.

Ч. 2 коментованої статті передбачена можливість надання об’єднанням співвласників земельних ділянок у користування.

Виходячи із того, що в постійне користування земельні ділянки надаються лише обмеженому колу суб’єктів (ст. 92 ЗКУ), до яких об’єднання співвласників не

належить, земельні ділянки можуть використовуватися об’єднанням співвласників лише на таких правових титулах користування, як оренда (див. ст.

93 ЗКУ та коментар до неї) та суперфіцій (ст. 1021 ЗКУ та коментар до неї). Також можливе використання на праві постійного користування земельних

ділянок, набутих об’єднаннями до 01.01.2002 (до моменту набрання чинності ЗКУ від 25.10.2001).

порядок використання земельних ділянок багатоквартирних жилих будинків

До ч. 3. Відповідно до коментованої частини порядок використання земельних ділянок багатоквартирних жилих будинків визначається «співвласниками».

При цьому Кодекс не конкретизує, які співвласники маються на увазі — співвласники земельної ділянки чи співвласники багатоквартирного будинку.

Фактично дана норма має хоч якийсь механізм реалізації лише у випадку, якщо розуміти під «співвласниками» власників приміщень багатоквартирного

житлового будинку, та якщо земельна ділянка надана об’єднанню власників як юридичній особі на праві власності або користування.

Тоді визначення співвласниками порядку використання повинно здійснюватися за правилами, встановленими для прийняття рішень вищим органом об’єднання

співвласників багатоквартирного житлового будинку — загальними зборами його членів.

Ці правила передбачені ст. 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» і повинні деталізуватися у статуті об’єднання.

Отримати ж земельну ділянку у власність власники приміщень в силу низки причин не можуть (див. коментар до ч. 2).

На даний час надзвичайно поширеною є ситуація, коли земельна ділянка не надана у власність або користування ні об’єднанню співвласників, ні балансоутримувачу будинку, ні житлово-експлуатаційній організації.

Навіть за таких умов балансоутримувач або відповідна житлово-експлуатаційна організація зобов’язані виконувати обов’язки із утримання та благоустрою

прибудинкової території багатоквартирних житлових будинків відповідно до ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Щоправда, ефективного механізму забезпечення виконання цього обов’язку законодавство не містить.

підставою для визначення розмірів та конфігурації є  відповідні проекти розподілу територій та землевпорядна документація

До ч. 4. Ч. 4 коментованої статті визначає, що підставою для визначення розмірів та конфігурації є (1) відповідні проекти розподілу територій та (2) землевпорядна документація.

Проект розподілу територій — це різновид містобудівної документації

Проект розподілу територій — це різновид містобудівної документації, «яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини  з метою розмежування земельних ділянок».

Одним із основних призначень проекту є якраз визначення площ та меж прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих

будинків (ст. 16 нечинного нині Закону України «Про планування і забудову територій»).

На даний час Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає збереження дії та можливість використання затверджених раніше проектів розподілу територій (п. 4 розділу V Закону).

Під «відповідною землевпорядною документацією», згаданою у коментованій частині статті, мається на увазі насамперед план земельно-господарського устрою населеного пункту (див. коментар до ст. 39).

Правила визначення площ та конфігурації земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків визначаються відповідно до ДБН

360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» за допомогою показника розрахункової щільності забудови.

Між тим необхідно враховувати, що в минулому при забудові використовувалися й інші нормативні документи:

  1. ПиН 1929 «Правила і норми забудови населених місць, проектування і зведення будинків і споруд» від 20.06.29;
  2. СН 41-58 «Правила і норми планування і забудови міст» від 01.12.58;
  3. CНиП П-К.2-62 «Будівельні норми і правила. Планування і забудова» від 07.05.66;
  4. СНиП 11-60-75 «Норми проектування. Планування і забудова міст, селищ і сільських населених пунктів» від 11.09.75;
  5. СНиП 207.01-89* «Норми проектування. Планування і забудова міст, селищ і сільських населених пунктів» від 13.07.90.

Тому, визначаючи розміри земельних ділянок будинків, збудованих під час дії відповідних норм, слід керуватися саме цими нормами.

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів Допомога у кримінальній, цивільный справі. Представництво інтересів у суді в кримінальному, цивільному провадженні. Складання, подання процесуальних документів. Допомога свідкам, потерпілим, при експертизі. +380663380523, +380985202029

Стаття 41. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

1. Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область

земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється

відповідно до затвердженої містобудівної документації. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

2. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Коментар до ст. 41

До ч. 1. 1. Правосуб’єктність кооперативів

Правосуб’єктність, у тому числі земельна, житлово-будівельних (житлових) та гаражно-будівельних кооперативів визначається

Законом України «Про кооперацію», положеннями актів господарського та цивільного законодавства про юридичну особу та підприємство,

статутами відповідних кооперативів. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативівУ частині, що не суперечить чинному законодавству України, застосовуються Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений постановою

Ради Міністрів СРСР від 30.04.85 N 186, а також Примірний статут кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів та

мотоциклів, що знаходяться у особистій власності громадян, затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 16.11.62 N 1318. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

За типом такі кооперативи є обслуговуючими (ст. 6 Закону України «Про кооперацію»). Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Приватизація земельних ділянок кооперативами

2. Приватизація земельних ділянок кооперативами. Коментована норма передбачає можливість безоплатної передачі кооперативу у власність

земельних ділянок державної або комунальної власності, причому, за буквальним змістом статті, без застосування норм безоплатної

приватизації. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Слід наголосити, що у ч. 1 ст. 41 ЗКУ йдеться саме про приватизацію ділянок кооперативами як юридичними особами. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Системне тлумачення ст. 41 ЗКУ у поєднанні з положенням ЗКУ про приватизацію земель громадянами не дає підстав вважати, що земельні ділянки

кооперативів можуть бути приватизовані громадянами — членами кооперативу. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів

Ч. 3 ст. 116 Кодексу («Підстави набуття права на землю») серед різних способів набуття земельних ділянок громадянам не згадує можливість отримання

громадянами земельних ділянок житлово-будівельних (житлових) та гаражних кооперативів.

При цьому можливість безоплатної приватизації земельних ділянок кооперативами як юридичними особами не отримала розвитку у ЗКУ — Кодекс не

передбачає процедури безоплатного набуття земельних ділянок юридичними особами, а також не визначає компетенції органів виконавчої влади з цього питання.

Законодавча неврегульованість призводить до спроб заповнити прогалину у правовому регулюванні шляхом правотворчості на місцевому рівні.

Так, у місті Києві прийнято рішення Київради «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві» від 15.07.2004 N

457/1867, яким передбачена процедура приватизації земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) та гаражно-будівельними кооперативами.

Законність таких дій виглядає сумнівною, враховуючи, що закон не надає повноважень міським радам визначати відповідну процедуру, а відповідно до ст.

14 Конституції України право власності на землю набувається «виключно відповідно до закону».

чимало прогалин і суперечливих питань щодо передачі у власність земельних ділянок

Таким чином, чинне земельне законодавство містить чимало прогалин і суперечливих питань щодо передачі у власність земельних ділянок житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам.

Очевидно, це і призвело свого часу до практично повної відсутності практики приватизації земельних ділянок такими кооперативами. Положення Кодексу у відповідній частині поки що залишаються здебільшого непрацюючими.

Разом із цим слід зазначити, що практика поступово починає з’являтись попри відсутність процедурного забезпечення передачі земельних ділянок у власність житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних.

Так, наприклад, рішенням Ялтинської міськради від 23.03.2010 N 472 дано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражно-будівельному кооперативу.

Невирішеним також лишається питання допустимої площі земельної ділянки, що може бути передана у власність такій юридичній особі.

Зважаючи на викладене, вважаємо, що з урахуванням стану правового регулювання практика реалізації коментованої норми є дещо неоднозначною.

Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду

3. Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду. Положення

коментованої статті щодо можливості оренди земельних ділянок кооперативами жодного регулятивного значення не має.

Така можливість існує незалежно від згадки про неї у коментованій нормі.

Розмір земельних ділянок

4. Розмір земельних ділянок. Згідно із коментованою нормою розмір земельних ділянок кооперативів «визначається відповідно до затв. містобудівної

документації» (щодо поняття «містобудівна документація» див. коментар до ст. 39 Кодексу).

Таке визначення здійснюється не довільно, а з урахуванням відповідних нормативних документів, насамперед,

  1. ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень»,
  2. ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень»,
  3. ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди.Житлові будинки. Основні положення».

Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) кооперативів мають правовий режим прибудинкових територій багатоквартирних жилих будинків (див. коментар до ч. 1 ст. 42 ЗКУ).

До ч. 2. Як і положення щодо оренди земельних ділянок у ч. 1, вказівка ч. 2 коментованої статті на можливість придбання кооперативами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами не має жодного регулятивного значення.

Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Земельні ділянки для будівництва та обслуговування. Реальна допомога у кримінальній та цивільній справі у суді, допомога у представництві інтересів в органах місцевого самоврядування Складання процесуальних документів, подання. Допомога при розділі майна, виділу частки, ввода в експлуатацію +380663380523, +380985202029

Стаття 40. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва

Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або

надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і

гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Коментар ст. 40

Право на приватизацію присадибних земельних ділянок.

Земельні ділянки для будівництва та обслуговування Суб’єктом права на приватизацію є громадяни України, що не здійснювали раніше приватизації земельних ділянок за даним видом

використання (ч. 4 ст. 116  ЗКУ). Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Норма безоплатної приватизації встановлена п. «г» ч. 1 ст. 121 Кодексу (в селах — 0,25 га, селищах — 0,15 га та містах — 0,10 га). Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Положення вказаної статті виключають можливість приватизації окремо земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та

окремо — для будівництва та обслуговування господарських споруд. Уся ділянка є єдиною, об’єднується спільною назвою — «присадибна земельна

ділянка» — і підлягає загальному обмеженню граничного розміру безоплатної приватизації. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Порядок реалізації права Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Порядок реалізації права на приватизацію присадибної земельної ділянки визначається ст. ст. 116, 118, 125 та ін. ЗКУ. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

При реалізації права на приватизацію присадибних земельних ділянок, наданих громадянам відповідно до положень ЗК Української РСР від

25.12.70139, виникають проблемні ситуації, пов’язані із тим, що надана у користування земельна ділянка може перевищувати граничні

норми безоплатної приватизації за ст. 121 чинного ЗКУ. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

У більшості таких випадків земельна ділянка за існуючою практикою приватизується із її поділом на дві ділянки — наприклад, присадибну

ділянку та ділянку для ведення ОСГ. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Втім у цьому разі, як видається, спрощена процедура приватизації земельних ділянок (ч. ч. 1 та 2 ст. 118 ЗКУ) не може бути застосована. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Із ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Закону України «Про землеустрій» випливає, що у разі зміни цільового призначення земельної ділянки (землі житлової та громадської

забудови при формуванні ділянки для ведення ОСГ стають ЗСГП) необхідною є розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Звичайно, розробка такого проекту виглядає явною надмірністю. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

На наш погляд, вирішення повинно бути іншим: замість розбивання присадибної ділянки на дві у випадку приватизації земельних ділянок, наданих в

користування за чинним раніше законодавством, норми безоплатної приватизації взагалі не повинні застосовуватися (див. коментар до ч. ч. 1, 2 ст. 118 ЗКУ). Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Щодо проблем, які виникають при приватизації присадибної земельної ділянки кількома співвласниками житлового будинку, див. коментар до ст. 89 ЗКУ. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Деякі особливості реалізації права Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Деякі особливості реалізації права громадян на приватизацію присадибних земельних ділянок можуть передбачатися рішеннями

органів місцевого самоврядування. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Як приклад можна навести рішення Київської міської ради «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті

Києві» від 15.07.2004 N 457/1867. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Суб’єктний склад коментованої норми обмежується лише громадянами України. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Зауважимо, що іноземні громадяни і особи без громадянства можуть набувати у власність чи користування земельні ділянки для будівництва, Земельні ділянки для будівництва та обслуговування 

обслуговування житлових будинків та господарських споруд за цивільно-правовими правочинами (див. також ч. 2 ст. 81 ЗКУ). Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Право на приватизацію земельних ділянок для гаражного будівництва.

Ст. 40 ЗКУ надає громадянам України також право на приватизацію земельних ділянок для гаражного будівництва. Суб’єктом права є громадяни України, що не

скористались правом на приватизацію земельних ділянок за даним видом використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ).

Норма безоплатної приватизації передбачена п. «д» ч. 1 ст. 121 Кодексу (не більше 0,01 га).

Порядок реалізації права на приватизацію земельної ділянки для гаражного будівництва визначається ст. ст. 116, 118, 125 та ін. ЗКУ.

Особливості реалізації права громадян на приватизацію земельних ділянок для гаражного будівництва можуть передбачатися рішеннями органів місцевого самоврядування.

Зокрема, у місті Києві прийнято рішення «Про питання індивідуального гаражного будівництва на територіях багатоповерхової житлової забудови в місті

Києві» від 23.12.99 N 165/667, яке на сьогодні застосовується у частині, що не суперечить ЗКУ.

Цим рішенням, серед іншого, передбачені обмеження щодо приватизації земельних ділянок для гаражного будівництва в деяких частинах міста.

Для гаражного будівництва можуть використовуватися і присадибні земельні ділянки, що не тягне обов’язку поділу присадибної земельної ділянки та/або зміни цільового призначення її частини.

Право на оренду присадибних ділянок та земельних ділянок гаражного будівництва із земель державної та комунальної власності. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

Коментованою статтею передбачена можливість оренди присадибних земельних ділянок та земельних ділянок для гаражного будівництва із земель державної та

комунальної власності лише громадянами України та, за буквальним розумінням статті, лише у межах норм безоплатної приватизації.

Разом із тим стаття не містить і заборони або обмеження на оренду відповідних земельних ділянок.

Ст. 93 ЗКУ «Право оренди земельної ділянки» та Закону України «Про оренду землі», як і інші акти земельного законодавства, не обмежують ні кола орендарів земельних ділянок несільськогосподарського призначення, ні розміру земельної ділянки, що може орендуватися, у тому числі із земель державної та комунальної власності.

Таке обмеження позбавлене будь-якого сенсу. З огляду на це вважаємо, що положення коментованої статті не можна розглядати як такі, що накладають на оренду відповідних земельних ділянок якісь заборони або обмеження.

Право на набуття присадибних ділянок та земельних ділянок гаражного будівництва за цивільно-правовими угодами. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

У коментованій статті з незрозумілих мотивів підкреслено, що норми безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної та комунальної власності не

обмежують можливості громадян та інших суб’єктів набувати присадибні земельні ділянки та ділянки для гаражного будівництва на підставі цивільно-

правових угод. Таке підкреслення було б доречним у коментарі чи підручнику, проте не в законі.

Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод закріплені у главі 20 ЗКУ «Продаж земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів» (див. коментарі до ст. ст. 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133 ЗКУ).

У разі придбання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності не шляхом безоплатної приватизації земельні ділянки повинні продаватися на аукціоні (ст. 134 ЗКУ), крім встановлених Кодексом винятків.

Тому практику відчуження громадянам земельних ділянок державної власності частково (в межах норм безоплатної передачі) безоплатно, а частково — оплатно, але не на аукціоні ми вважаємо незаконною.

Правовий режим присадибних земельних ділянок та земельних ділянок для гаражного будівництва. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування

На жаль, ЗКУ розглядає лише питання, пов’язані із набуттям прав на присадибні та гаражні земельні ділянки.

Режим використання таких земельних ділянок визначається здебільшого різного роду нормативними документами, насамперед,

  • ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень»,
  • РСН 341-86 «Планировка и застройка районов индивидуального жилищного строительства в населенных пунктах Украинской ССР»,
  • ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та ін.

Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі, виконавчиій справі. Харків, Харківська область.